| Меню сайта |
|
|
 |
| Категории каталога |
|
|
| Наш опрос |
|
|
|
Не пригорне...
Не пригорне мене весна і не зігріє.
Вона прийшла. От тільки серце мліє.
Не бачило її давно – забуло.
Вона ж запам’ятала все, що було.
Не буде в закутку стояти і чекати.
Прийде, сказившись, і зламає грати.
Та не зігріє. Сонце шкварить.
Ба, холодно. Мабуть, ще марить.
І поглядом сміливим – прямо в очі.
Ти не приходь тепер у сни дівочі!
Відвикла від тепла. Завмерла.
А вчора разом з сонцем вмерла.
[size=14]
|
Категория: Проза | Добавил: lychee_13 (2008-05-31)
| Автор: Юля Бонд 
|
| Просмотров: 896
| Рейтинг: 0.0/0 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ] |
|
| Форма входа |
|
|
| Поиск |
|
|
|
| Друзья сайта |
|
|
|
