Чому обличчя з усмішкой сумною? А серце радістю бринить від болю? Все сказане так щиро, обмануло… І щастя біля входу оминуло. Зрадливі очі світять добротою, А найсильніший помира без бою. І закінчилось все, не розпочавшись, Твій найрідніший друг пішов, зазнавшись. Горланить сміх, коли на серці туга. «Я більш не буду..» - але робиш вдруге. Мовчиш, коли так хочеться кричати, І пишеш те, що у душі б ховати…