Пятница
2024-03-29
1:10 PM
Приветствую Вас Гість
RSS
 
Сайт української творчої молоді
Главная Регистрация Вход
Каталог публікацій »
Меню сайта

Категории каталога
Поезія [22]
Проза [8]
Публіцистика [0]
Гумор [0]
Неформат [5]

Наш опрос
Чи читає молодь книжки?

[ Результаты · Архив опросов ]

Всего ответов: 75

Главная » Статьи » Поезія

ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ
Зранку прокинувся, вмився, вдягнувся,
пішов на роботу, назад повернувся;
ввімкнув телевізор, серіал подивився,
знову умився та й спати вмостився.

Отак день за днем життя проживає,
радіє що все так спокійно та мирно.
На все що довкола думок не звертає –
навіщо тривожить буття своє смирне?

З таких оптимістів, що з ліжка не злазять,
складається наша прекрасна спільнота.
Чи може ви бачили десь ідіота,
який намагався щось нове зробити?

Здуріти від натиску нової ери!
Невпинна робота якась вимагається,
біжать хто куди,
сміються і на всю горлянку лаються.

А наш герой він не з таких,
він поміркований ледащо.
На всі питання звідки, нащо,
він лише перемкне канал,
або в мережі пошукає розваги,
бо знаєте самотньо йому інколи буває
(людина все ж таки бажання плотські має)

Отак як тваринка живе наш герой,
вдовольняє природні потреби.
А хіба чого більшого йому треба?
Він же дитина нової ери!

Демократія, рух у Європу,
реформи в освіті –
він до цього тягнеться більше,
ніж хто небудь інший в світі.

Лише подумайте, який могутній стовп суспільства!
Це ж наша надія, опора, підмога…
Ніяка тривога нас не займає,
коли це створіння десь поруч блукає
і таких самих до гурту збирає…

Категория: Поезія | Добавил: Наталка (2008-01-29) | Автор: Філіпчук Наталка
Просмотров: 847 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 3.0/1

Всего комментариев: 1
1 Twiggy  
0
aaa це, здається про мене!

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа

Поиск

Друзья сайта

    LitAngels 100х100

Статистика


Copyright MyCorp © 2024
Хостинг от uCoz