Пятница
2024-03-29
2:30 PM
Приветствую Вас Гість
RSS
 
Сайт української творчої молоді
Главная Регистрация Вход
Каталог публікацій »
Меню сайта

Категории каталога
Поезія [22]
Проза [8]
Публіцистика [0]
Гумор [0]
Неформат [5]

Наш опрос
Чи подобаеться вас новий дизайн сайту?

[ Результаты · Архив опросов ]

Всего ответов: 35

Главная » Статьи » Поезія

Суспільство глухонімих
Розклало свій табір на планеті Земля
суспільство глухонімих.
Звело хмарочоси, залило бетоном
тріщини скель крутих.
Побудувало стрипклуби, бари і
казино.
І тепер витончено-ввічливо
розпиває вино.
Залило смердючим болотом
єдину ріку чистих думок,
Зате поставило
новий шинок,
Звело скляні споруди,
А люди,
як поверхні тих споруд,
відбивають у вікнах душ
лиш
задушливий бруд.
З очей пускають промені
сухого холодного сонця,
а з уст сиплеться сміття.
Таке от людоньки життя
струмує по залізному ландшафту.
А кожен в ньому як в залізній
шахті.
У кожного своя коробочка
для існування
у кого золота
у кого з старого сукна
Та байдуже яка вона…

Вгортає порохом від цього існування…
Ну, як же так?...
Ні одного надбання…

Страшне мовчання – на палке зізнання
Грайлива хтивість – на її прохання
А головне:
«смачний» плювок – на щирії старання…

Категория: Поезія | Добавил: Наталка (2008-01-29) | Автор: Філіпчук Наталка
Просмотров: 791 | Комментарии: 5 | Рейтинг: 5.0/1

Всего комментариев: 5
5 raleigh  
0
;)

4 lychee_13  
0
Класний віршик! Багато символів, які точно характеризують постмодерне буття.

3 samkopiy  
0
мені сподобався цей вірш.. дуже сподобався!..

2 Zljuka  
0
Згідна з Твіггі) Класно)

1 Twiggy  
0
cool кул

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа

Поиск

Друзья сайта

    LitAngels 100х100

Статистика


Copyright MyCorp © 2024
Хостинг от uCoz