Вторник
2018-02-20
11:23 AM
Приветствую Вас Гість
RSS
 
Сайт української творчої молоді
Главная Регистрация Вход
Каталог публікацій »
Меню сайта

Категории каталога
Поезія [22]
Проза [8]
Публіцистика [0]
Гумор [0]
Неформат [5]

Наш опрос
Чи читає молодь книжки?

[ Результаты · Архив опросов ]

Всего ответов: 75

Главная » Статьи » Поезія

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ЛЮДСТВА
ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ЛЮДСТВА

(поема)

Дякую Г. Чубаю за «Відшукування причетного»
Присвячується хіпі

Шукати, шукати, шукати.
Скоріше знайти себе.
Зазирати у люки, кувейти.
Скоріше збагнути себе.
Інакше буде так боляче,
Так незрозуміло і незбагненно.

Шукати, шукати, шукати.
Скоріше відновити себе.
Перевірити всі смітники, калюжі та птахівні.
Скоріше віднайти себе.
Інакше буде так нерозважливо,
Так наївно та по-дитячому.

Злетіти і впасти.
Померти і воскреснути.
Збагнути і забути.
Доторкнутись, вбити, зцілити.

ІІ

Скільки потрібно часу,
Щоб з жолудя виріс дуб?
Десятки років.
Скільки потрібно часу,
Щоб виплекати в людині людину?
Мільярди тисячоліть.

Жалюгідно-піднесена.
Незбагненно-вблаганна
Та невблаганно-збагнена.
Існуюча та мріючи.
Вмираюча та неминуча
ЛЮДИНА.

Скільки потрібно часу,
Щоб дати людині життя?
Дев’ять місяців.
Скільки потрібно часу,
Щоб скам’яніло людське серце?
Дев’ять наносекунд.

ІІІ

Колись людини не було.
Зараз людина є.
Колись людини знову не буде.
Та слід людини залишиться:

кислотний дощ
атомна радіація
кольоровий сніг
політ агітація

зламане дерево
розрита могила
казкове марево
вбивча сила

козацькі хрести
гібридні квіти
стародавні церкви
заплакані діти

мелодійні пісні
геніальні картини
талановиті вірші
трьохкімнатні квартири

та ін.
и т. д.
etc
usw

IV

Пошукам себе
Можна присвятити життя.
В пошуках себе
Можна розгубити почуття,
Втратити розум,
Знищити серце,
Позбутися волі,
Забути про сни.

Це дуже клопітка та ретельна робота.
Однак часто її виконують абияк, похапцем.
А потім дивуються, чому приходиться ходити на головах,
І з вух вивалюються питальні знаки.

V

Людина, як і будь-який хижак,
Народжується з вродженим
Вмінням вбивати, з любов’ю до крові
Та лагідністю до тортур.

А потім протягом тисячоліть намагається
Розівчитися вбивати,
Та натомість лише шліфує
Свою майстерність,
Відточує навики
Та набирається досвіду.

Прикро.
Банально.
Ніякої новизни.

Де ідея?
Де вища істина?
Де прославляння Правди,
Краси, Добра, Бога, Справедливості?

В дупі.

VI

ЛЮБОВ врятує світ…

Л-Ю-Б-О-В…

Категория: Поезія | Добавил: Twiggy (2006-04-21) | Автор: Ксеня Проскурівська
Просмотров: 806 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 4.0/1

Всего комментариев: 1
1  
респект. +5!

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа

Поиск

Друзья сайта

    LitAngels 100х100

Статистика


Copyright MyCorp © 2018
Хостинг от uCoz